Зміст
- Чому люди хворіють?
- Що таке доказова медицина і чому вона – найкраще, що в нас є?
- Чому альтернативна медицина – не альтернатива?
- Чому так багато галасу довкола вакцинації?
- Що не так з антибіотиками?
- Чому психічне здоров'я не менш важливе?
- Як медицина влаштована в Україні?
- Прості правила здорового життя, які ви ігноруєте
1 Чому люди хворіють?
Коли постає питання, чи добре живеться людині, то один із перших пунктів завжди незмінний – це здоров'я. І якщо ви бували хоч на одному сімейному святі, то точно знаєте, що саме зазвичай бажають люди. Коли хтось погано себе почуває, то ніякі інші аспекти життя особливо не радують. З головним болем не кайфанеш від морського курорту, з фізичною слабкістю не потанцюєш із друзями, а з поганими зубами задоволення і від найсмачнішої їжі не отримаєш. Недарма у привітаннях із днем народження настільки часто звучить «...а головне – здоров'я!»
Наші організми – системи не ідеальні, тож хворіють люди здавна. І так само здавна намагаються не хворіти. Слово «медицина» походить ще від стародавнього латинського ars medicina – тобто мистецтво зцілення чи лікування.
Але, звісно, спроби покращити здоров'я були і до цього. Первісні люди страждали від розладів травлення (бо їли всяку гидоту), подразнень шкіри (бо не милися), інфекційних хвороб (бо жили тісними групами серед цілих гір бруду), а також травм, отриманих на полюванні чи в бою. Крім того, погані зуби були чи не в кожного, оскільки сиру чи погано приготовлену їжу розжувати було не так уже й просто.
Поступово люди помітили, що деякі речовини чи маніпуляції допомагають почуватися краще. Так з'явилися перші «професійні» лікарі. Археологи стверджують, що вони дійсно були дещо професійні: могли не лише дати пожувати якусь травичку, а й накласти своєрідні шини при переломах й навіть зробити трепанацію черепа. Щоправда, не завжди успішно.
Такі закономірності люди помічали дедалі частіше. Деякі давні методи виявились настільки влучними, що використовуються й досі. Наприклад, розробки «батька медицини» Гіппократа у хірургії, його методи обстеження пацієнтів чи навіть головна клятва всіх лікарів – усе ще актуальні.
Із найдавніших часів люди намагалися зрозуміти, від чого залежить якість здоров'я та самопочуття. У 80-х роках XX століття головна медична організація планети – Всесвітня організація охорони здоров'я – врешті визначила основні фактори та їхній вплив на нас. Виглядає це так:
Тут важливо розуміти, що кожен із цих факторів може спрацювати як в плюс, так і в мінус. Розглянемо їх докладніше.
Спосіб життя – найвагоміший фактор. Це те, як ви живете, відпочиваєте та працюєте, коли саме засинаєте, чи часто займаєтеся спортом або взагалі рухаєтеся, чим харчуєтеся, чи маєте шкідливі звички, як у вас справи з психологічним станом, як багато стресу й тому подібне. ВООЗ вважає, що навіть якщо решта факторів буде несприятливою, від щоденного способу життя залежить надзвичайно багато. Змінити свої вік і генетичні особливості неможливо, а переїхати до більш сприятливого для життя місця може бути складно. Однак щодня думати про власне здоров'я та обирати не чипси, а овочі – це вже реальніше.
Стан навколишнього середовища – ну, тут все ясно. Якщо ви живете у природному заповіднику та харчуєтеся екологічно чистими продуктами, які маленьке звірятко загортає для вас у вітаміни, то все добре. А якщо в центрі індустріального мегаполісу з вихлопом токсичних відходів прямо до вашої спальні, то не дуже.
Спадкові фактори – це те, на що ви вплинути особливо не можете. Це ваші стать, вік та певні генетичні характеристики – все, із чим ви народилися. Якщо у вас здорова спадковість, то це допоможе протистояти хворобам, а ось програш в цю лотерею може спричинити проблеми, навіть якщо всі інші деталі пазлу ідеальні.
Рівень доступної медицини – здатність лікарів вчасно та якісно забезпечити вам профілактику чи лікування. Тут варто зауважити, що в сучасній медицині є певний перекос на користь другого. Тобто лікарів більше вчать тому, як лікувати, коли вже щось сталося, а не як зробити так, аби нічого поганого взагалі не було.
⁕У звіті ВООЗ забруднення повітря, до речі, згадується першим. Дослідники констатують, що у світі 9 з 10 людей дихають забрудненим повітрям щодня. Такий екологічний стан щороку вбиває 7 млн осіб, викликаючи рак, інсульт, хвороби серця і легенів.
Все це впливає не тільки на вас, а й на всіх людей на планеті, адже загроз здоров’ю може бути безліч. Згідно звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у топ-10 загроз здоровʼю людства в 2019 році серед іншого входить забруднення повітря⁕, глобальна пандемія грипу, ВІЛ, відмова від вакцинації, а також стійкість бактерій до антибіотиків.
2 Що таке доказова медицина і чому вона – найкраще, що в нас є?
За всю історію медицини існувало чимало шкіл та напрямів її розвитку. Прадавні шамани вважали, що вилікувати хворобу можна, якщо вигнати з тіла не менш прадавнього пацієнта злих духів. Далі лікували травичкою, кровопусканнями й іншими дивнішими методами.
Із 80-х років XX століття найбільш актуальною стала доказова медицина. Вона є критичною, тобто базується на точно доведених висновках та суто наукових аргументах, отриманих під час клінічних досліджень, одним із ключових елементів яких є так званий «подвійний сліпий метод». Якщо просто, то перед тим, як зробити щось із пацієнтом, лікар повинен бути сильно впевненим, що цей спосіб найбільш дієвий та найменш ризиковий. В принципі, звучить логічно – якщо вже лікувати, то тим, що точно працює.
Однак, при цьому доказова медицина все ще не перемогла повсюдно. І в Україні – теж. Звучить дивно, адже медицина – це наука, ще й така, що безпосередньо впливає на здоров'я людей, невже її методи можуть бути не доказовими? Можуть! Часто одне й те ж захворювання різні лікарі намагаються перемогти ледве не протилежними способами.
Втім, досі популярними є методи, які серйозні дослідження давно визнали недієвими. Таке відбувається, тому що освіта в медицині досить інерційна, а думка якогось корифея чомусь може важити більше, ніж актуальні знання. Ось, скажімо, дотепер в Україні можна зустріти діагностику за методом Фолля, коли спеціальним апаратом вам безліч разів тицяють на пальці рук і ніг. Все для того, аби виміряти електричний опір шкіри – нібито так можна перевірити стан здоров'я різних органів. Однак з точки зору доказової медицини у цього методу не існує жодних наукових підтверджень.
Доказова медицина порівнює різні медичні методи, щоб визначити ступінь їхньої ефективності. Найкраще, коли дані, що свідчать на користь певних маніпуляцій, науковці отримали в ході декількох великих досліджень. Проблема в тому, що про ці результати ще треба дізнатися лікарям у великих і маленьких населених пунктах, аби відмовитися від застарілих методів й обрати те, що дійсно підтверджує наука. Проблемою є і те, що методологію доказової медицини також часто критикують – вона не є ідеальною. Однак, у нас поки немає більш дієвого інструменту для оцінки реальної ефективності та безпеки лікування. Так, на сьогодні – це найкраще, на що здатне людство.
І наостанок скажемо лише одне: якщо вам призначають ліки, а ви хочете переконатися, що вони не фейкові – перевірте їх, наприклад, через сайт Ліки Контроль, що покликаний захистити споживачів ліків від підробок та безальтернативних призначень лікарів. Те ж саме можна зробити на сайті американського Управління продовольства і медикаментів (FDA). Якщо ліки є в переліку, то з доказовою базою у препарату все добре, лікуйтеся сміливо!
3 Чому альтернативна медицина – не альтернатива?
Досі дуже популярною по всій планеті є альтернативна медицина. Вона буває надзвичайно різноманітною: лікують «зарядженою» водою, викачують яйцем, колять голками. Про переважну більшість таких методів серйозна наука та медицина кажуть коротко: не працює. А якщо довше, то: не можна довіряти, ящо це не доведено.
Акупунктура. Голковколювання – метод традиційної китайської медицини. Її адепти стверджують, що на тілі людини є приблизно 600 особливих точок, і якщо тикати в них голками, це допоможе позбутися різноманітних хвороб і покращити самопочуття.
Утім, ось цей метааналіз⁕ купи наукових досліджень з 2000 по 2010 рік доводить – це зовсім не та панацея, якою її змальовують самі люди з голками.
⁕Корисне слово – метааналіз – узагальнення результатів досліджень у конкретній сфері, що були проведені в різний час різними авторами, з метою одержання сумарних статистичних показників цих досліджень.
Гомеопатія. Концепцію гомеопатії створили ще у XVIII столітті, тож її головний принцип і звучить так, ніби його придумали радше алхіміки, ніж медики: «Подібне лікується подібним». До основи гомеопатичних препаратів зазвичай входять мінерали, речовини рослинного або тваринного походження. Принцип створення «ліків» полягає у тому, що основу сильно розводять водою чи спиртом. Але більшість гомеопатичних засобів розбавляють настільки, що там лишається хіба кілька атомів діючої речовини. На переконання гомеопатів, залишається якась духовна сутність інгредієнта, що звучить, знову ж таки, скоріше як фраза з XVIII століття, а не з нашої ери розуму й науки.
Тож усі головні світові організації, що опікуються здоров'ям, одностайно говорять, а чимдалі, то й кричать: гомеопатія не працює. Приєднуються до них і українці: МОЗ також не знайшло жодної ефективності гомеопатії, окрім хіба що ефекту плацебо, коли люди просто дуже вірять у те, що засіб дійсно спрацює – і він дійсно спрацьовує.
За прогнозами Transparency Market Research, до 2024 року глобальний дохід ринку гомеопатії складе вражаючі $17,4 млрд. Просто для порівняння: ринок використання методів Big Data в сфері охорони здоров'я у 2023 – сягне лише $9,5 млрд. Тобто один із найбільш передових і потужних технологічних методів буде цінуватися майже вдвічі менше, ніж псевдонаукова гомеопатія.
Хіропрактика. Це популярна методика, яку наприкінці XIX століття розробив у США Даніель Девід Палмер, який, до речі, не мав медичної освіти. Він стверджував, що основною причиною всіх хвороб є неправильне положення кісток в організмі, тож пропонував проводити різноманітні маніпуляції в першу чергу з хребтом. Професійні лікарі й вчені одразу засумнівалися в його методиці, а у 1906 році його навіть визнали шахраєм і посадили за ґрати. Втім, досі є люди, які вірять у хіропрактику, хоча наукова спільнота й різноманітні експерименти вже чимало разів підтверджували, що ця методика є недостовірною.
Людство взагалі все активніше бореться з різноманітною альтернативною медициною. Так, наприклад, минулого року в Іспанії взагалі оголосили війну всім цим гомеопатіям й акупунктурам.
Чому люди досі вірять? Тут спрацьовують одразу декілька багів нашого мислення. По-перше, класичне упередження виживання. Ми чуємо голоси людей, яким різні методики допомогли, а тих, кому ні – не чуємо, оскільки вони або померли, або просто мовчать, бо чого кричати, треба далі якісь методи шукати. По-друге, плутаємо причину та наслідок. Якщо ви кожного ранку будете кричати «сонце, ану виходь!», то наше світило й справді з'являтиметься, але не завдяки вам. Ну, і по-третє, вже згаданий вище ефект плацебо. Крім того, іноді організм просто сам справляється з недугою або допомагають загальні поради про зміни способу життя, однак люди схильні відносити ці ефекти виключно до чарівних пігулок.
В чому секрет популярності альтернативної медицини, точно сказати складно. Але частково успіх можна приписати ефекту навіювання. Про доказову медицину зазвичай говорять незнайомі похмурі люди в білих халатах, які часто асоціюються з неприємними новинами. А гомеопатія та інші альтернативні методи – це часто рекомендації друзів, які стверджують сакральне «мені допомогло», а людям властиво запам’ятовувати такі історії краще та вірити в них більше.
Тож коли чуєте про чергову панацею, що проходить під гаслом альтернативної, народної чи традиційної медицини, знайте – є великий шанс, що вас альтернативно, народно чи традиційно намагаються обдурити. Можливо, навіть не спеціально, причому люди, які самі вірять в усі ці методи. А ось наука – не вірить.
4 Чому так багато галасу довкола вакцинації?
Щеплення як медичний метод винайшли близько 200 років назад. Тоді британський науковець Едвард Дженнер вигадав застосовувати коров'ячу віспу, щоб виробити у людей імунітет до натуральної – це була визначна подія, оскільки за кілька століть до цього саме ця хвороба вбила близько 500 млн людей у Європі. Навіть саме слово «вакцина» походить від цього відкриття, оскільки vaccina буквально означає коров'яча, на честь тої форми віспи, яка врятувала людство.
Коли кількість хворих по всій країні буквально за кілька років завдяки Дженнеру знизилася вдвічі, влада вирішила зробити вакцинацію обов'язковою. Майже одразу з'явилися й перші антивакцинатори. Тоді вони стверджували, що від щеплень у їхніх дітей виростають хвости й роги. Отакої.
Але доказова медицина однозначно стверджує: якщо помістити в організм людини ослаблені форми певної хвороби, то тіло ніби вчиться протистояти цій недузі. І якщо потім в організм потрапляє повноцінна форма хвороби, то система вже знає, як їй протидіяти. Методика виявилась настільки ефективною, що рух антивакцинаторів періодично майже вщухав. Тим часом людство змогло таким чином перемогти туберкульоз, кір, краснуху, поліомієліт, вітрянку, правець, кашлюк, дифтерію й багато інших захворювань.
Однак саме вакцина проти кашлюка, дифтерії та правця, яка з'явилася у 1977 році, й призвела до чергового вибуху незадоволення. Один із найбільш показових випадків стався у Великій Британії, коли відомий науковець проголосив, що препарат може бути радше шкідливим, ніж корисним. Після цього кількість людей, що робили щеплення, знизилася з 81% населення до 31%, а хворих – збільшилася. Офіційна медицина ще раз перевірила вакцину та довела її ефективність – люди знову стали вірити. Кількість вакцинованих підскочила до 90%, зменшивши, відповідно, випадки захворювань серед населення.
Якщо взяти за приклад хоча б один із останніх звітів ВООЗу, то стане зрозуміло: перемоги від вакцинації значно більше, ніж зради⁕. Навіть коріння зв’язку вакцинації з аутизмом росте з одного єдиного джерела, що було дискредитовано науковими дослідниками безліч разів. Тут, наприклад, можна почитати про результати великого свіжого дослідження з Данії та знайти інші докази.
⁕Докладний експлейнер про вакцинацію радимо подивитися тут. В описі до відео також є всі необхідні лінки на першоджерела.
Втім, абсолютно очевидна користь щеплення несподівано спрацювала проти самого методу, бо виросли покоління, які просто не пам'ятають, наскільки страшними й смертоносними були хвороби, які вакцини зуміли перемогти. І тепер людство боїться не прадавніх хвороб, а ліків, що ці недуги знищили.
Якщо цікаво заглибитися в тему, ось тут є велике дослідження рухів проти вакцинації одного з найбільш впливових наукових журналів світу. І якщо ви раптом забули, то нагадуємо – робити щеплення потрібно не тільки дітям, а й дорослим. А загалом, як ми вже згадували вище, антищеплення у ВООЗ назвали однією з десяти найбільш серйозних проблем охорони здоров'я сьогодні.
5 Що не так з антибіотиками?
Ще одна проблема з цієї десятки – резистентність бактерій до антибіотиків⁕. До винайдення цих препаратів люди масово гинули від хвороб, які сьогодні трапляються надзвичайно рідко. Холера, туберкульоз, сифіліс, що були викликані бактеріями, страшним чином зачепили мільйони мешканців Землі. Ще на початку XX століття картина була абсолютно моторошною, але все покращилося після відкриття пеніциліну Александером Флемінгом у 1928 році та налагодження його виробництва під час Другої світової війни. Настільки, що антибіотики почали пхати всім і всюди: людям, худобі, курям та навіть рослинам як панацею.
⁕Радимо подивитися наш великий проект у партнерстві з ВООЗ та Центром громадського здоров'я, де резистентність бактерій до антибіотиків ми пояснюємо як тільки можна: від гіфок до репу, що читають лікарі, – цікаво і зрозуміло буде кожному.
Але бактерії – надзвичайно гнучкі організми. Вони здатні адаптуватися, навчатися і, як наслідок, еволюціонувати. А ми, люди, їм в цьому несподівано допомогли. Коли люди вживали антибіотики без потреби (наприклад, проти вірусних захворювань), вживали не ті, які треба було, або не допивали курс до кінця, у мікроорганізмів був шанс вижити та виробити імунітет до цих препаратів, а потім передати його наступним поколінням бактерій. Тим часом фермери годували худобу та курей антибіотиками, аби ті росли швидше – і це теж запускало в тілах тварин ті самі процеси адаптації. Все дійшло до того, що антибіотикорезистентність стала однією з найбільш серйозних загроз для здоров’я людей у всьому світі.
Рано чи пізно прийде момент, коли жоден із винайдених антибіотиків не матиме впливу на бактерії. Просто уявіть, що чимало препаратів, які рятують людство від безлічі хвороб, просто перестануть працювати. Усе б нічого, але жодної заміни антибіотикам ще не вигадали.
Тому кожному варто дотримуватися простих правил, аби дати медицині шанс знову нас усіх врятувати:
- вживати лише ті антибіотики, які призначає лікар після усіх необхіднх аналізів. Потрібно запевнитися, що вам це антибіотик підходить і що він дійсно діє на конкретний вид бактерій;
- в жодному разі не пити антибіотики при вірусних захворюваннях, наприклад, коли у вас грип. Вони не допоможуть, а навпаки – зроблять гірше;
- завжди проходити курс лікування до кінця, навіть якщо вже на середині почуваєте себе добре – це необхідний цикл;
- ніколи не використовувати антибіотики, що залишились з минулого разу або після лікування когось із членів вашої родини;
- в принципі слідкувати та здоров'ям та робити щеплення.
6 Чому психічне здоров'я не менш важливе?
У 2017 році Всесвітня організація охорони здоров'я підготувала масштабне дослідження депресії та психічних розладів у світі. Виявилось, що Україна лідирує в Європі за кількістю хворих на депресію (6,3% населення), а 3,2% населення страждає від тривожних розладів. Цифри можуть здаватися малими, але уявіть їх собі інакше: більше ніж у кожного двадцятого жителя України спостерігається депресія. І це лише офіційні дані.
В українському суспільстві до цієї проблеми досі є дещо несерйозне ставлення: мовляв, посумуєш трошки, а потім якось і пройде⁕. Насправді депресія може викликати серйозні емоційні, психологічні й фізичні страждання, а у важких випадках навіть призводити до самогубства.
⁕Натомість, далеко не завжди депресія проходить сама і виліковується психологічними методами. У багатьох випадках виникає потреба в медикаментозному лікуванні, а слово «антидепресанти», ймовірно, чули всі.
Можливо, чули і теорію, що всі хвороби від нервів. Звісно, це не так, але стрес дійсно може викликати реальні фізіологічні проблеми – це називається психосоматичними захворюваннями. Серед неприємних результатів того, що організм не справляється зі стресом, можуть бути судоми, нудота, фізична слабкість, запаморочення, біль в області шиї, голови або живота. Також стресовий фактор є у таких серйозних хвороб, як порушення роботи серцево-судинної системи, ревматоїдний артрит, бронхіальна астма, ендокринні порушення, ураження опорно-рухового апарату чи виразковий коліт. Але варто зауважити, що одним тільки стресом пояснювати їх не варто.
Тож вважати психологію та власний мозок чимось другорядним не можна в жодному разі. Втім, багато українців досі вважають візит до психотерапевта чимось ганебним. Дещо дивно говорити про це у цивілізованому 2019 році, але зайвим не буде. Якщо у вас болить зуб, ви йдете до стоматолога, це нормально. Якщо виявився апендицит, то до хірурга. А якщо щось не так із психологічним станом, то до психіатра чи психотерапевта. Це логічно та нормально.
7 Як медицина влаштована в Україні?
Як ми вже з'ясували, медицина – ледве не всеосяжна тема, про яку можна говорити безкінечно. В принципі, про неї й говорять безкінечно – навіть в Україні. Особливо після того, як у січні 2018 року почалася реформа всієї медичної системи на рівні держави. Якщо хтось ще не в курсі, можна виокремити кілька головних для пацієнтів принципів.
Перше. Гроші мають йти за пацієнтом. Тобто всі ми, платники податків, фінансуємо медичні заклади, незалежно від того, скільки там лікарів і ліжок, а відповідно до того, скільки пацієнтів туди звернулися та отримали допомогу.
Для цього запрацював механізм так званих сімейних лікарів. Ідея в тому, що усі громадяни обирають собі медика, який їм подобається, і ніби наймають його на роботу. Зараз такі декларації підписали вже понад 27,5 млн українців. В процес залучені й приватні клініки, тобто українці мають змогу за державний рахунок отримувати певні медичні послуги ще й у приватних установах.
Що більше у сімейного лікаря клієнтів, то більше йому платять з держбюджету. Тобто якщо ти медик і надаєш якісні послуги, а люди це цінують і йдуть до тебе – ти отримуєш більше грошей. А це, як вважає більшість, непоганий стимул. До речі, про гроші: ось тут можна подивитися, що саме за законом мають безкоштовно робити сімейні лікарі. Перелік чималий.
Друге. У процесі реформи лікарі позбуваються папірців. В майбутньому медична картка пацієнта буде вестися в спеціальній системі eHealth, у ній же висуватимуться усі лікарняні, рецепти, документи непрацездатності й направлення до інших лікарів. За задумом, це допоможе побороти медичну корупцію, адже обманути електронну систему буде складно.
Третє. У 2020 запускається програма медичних гарантій. Загалом, це базовий набір життєво необхідних медичних послуг, який для всіх пацієнтів буде сплачувати держбюджет. Серед них послуги первинної, спеціалізованої амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги, а також екстрена, паліативна та реабілітаційна допомога. Ідеологи реформи називали цей пакет заміною псевдо-безкоштовній пострадянській медицині.
Четверте. Створили Національну службу здоров'я. Саме цей новий орган тепер укладає договори із лікарнями й іншими медичними структурами та закуповує у них медичні послуги. Служба контролює, чи дотримуються умови договорів, та робить прямі виплати за зроблену роботу.
П'яте. Запустили програму «Доступні ліки» – завдяки цьому українці мають змогу отримувати медичні препарати, за які повністю чи частково сплачує держбюджет. Наразі в системі беруть участь понад 6100 аптек на всій території країни, а в Кабміні звітували, що програмою скористалися понад 6,6 млн українців, які отримали ліки за понад 35 млн рецептами на суму понад 1,8 млрд грн. Тобто приблизно кожен сьомий українець мав змогу отримати знижку чи абсолютно безкоштовні препарати. Наразі їх видають за такими категоріями захворювань: серцево-судинні, діабет ІІ типу, бронхіальна астма. Саме ці обрали в першу чергу, бо саме вони найбільше впливають на показники смертності населення або суттєво знижують якість життя пацієнта та ефективно лікуються на амбулаторному рівні.
Як ви, напевно, могли помітити, реформа викликала бурхливі відгуки: одні пацієнти й спеціалісти концепцію хвалили, інші – сварили. Ці розбіжності можна спостерігати навіть у результатах опитувань, наприклад, ось дані групи Рейтинг. У самому ж Кабміні результати своєї медичної реформи, її принципи та концентрацію на доказовій медицині вважали вдалими. Це й не дивно, адже МОЗ належить до структури уряду. При цьому точно не можна звинуватити в упередженості ВООЗ та Світовий банк. Однак у своєму спільному звіті вони українську реформу теж похвалили.
Як би там не було, судити можна буде, як мінімум, за декілька років, коли стане видно, як усі ці зміни вплинуть на здоров'я українців та ефективність медичної системи. Тож продовжуємо сперечатися та чекаємо на фактичні результати.
8 Прості правила здорового життя, які ви ігноруєте
Скоріше за все, ви вже чимало разів стикалися з порадами щодо того, як зробити себе недосяжним для будь-яких хвороб. Якщо ви їм активно слідуєте та вже є найздоровішою людиною на планеті, то далі не читайте. Якщо ж якимось дивом ще ні, то ось:
Спати – обов'язково приділяйте час сну. Всі головні центри дослідження сну радять 7-9 годин. Звісно, є люди, яким достатньо й 5-6 на добу, але це виняток, і якщо це ваш випадок, то ви точно про це знаєте. Обов'язково спіть вночі – кілька років тому Нобелівську премію дали за дослідження в галузі хронобіології. Тепер те, що ночі створені для сну, – науковий факт.
Їсти – чомусь у нас досі є упередження, що здорове харчування обов'язково означає якісь прісні каші й сирі баклажани, які потрібно гризти тричі на день. Насправді, ні. Найскладніше в переході на корисну їжу – почати, а далі ви наповните інтернет власними радісними вигуками про «я й не думав, що це так смачно!». Тож ось вам рецепти з кухарської книги міністерства – смачного!
Рухатися – ми живемо в унікальний час, коли є всі можливості, аби бути спортивним. Без будь-якого професійного знаряддя можна бігати, відтискатися чи навіть займатися йогою, повторюючи за відео з YouTube. Обирайте що завгодно, але пам'ятайте головне: якщо ви раз на тиждень наробили рекордів у спортзалі, а потім усі дні безперервно сидите за робочим столом із чипсами, то це гірше за невеличкі, але більш регулярні навантаження.
Бути з людьми – про цю пораду говорять не так інтенсивно, як про попередні. Однак дослідження все частіше показують, що спілкування з іншими є надзвичайно важливим фактором для здоров'я людини. Наприклад, дослідники американського Університету Брігама Янга записали дані десятків тисяч людей про їхній спосіб життя та оточення. А потім всілися й почали чекати.
Після семи років вони знову звернулися до цих людей, подивилися, хто вижив, і проаналізували їхній стан. Так з'явився рейтинг того, що найбільше впливає на здоров'я. Виявилось, що оптимальна вага, спорт, щеплення, помірність у вживанні алкоголю й інших пороків – усе це важливо. Однак перші два місця посіли саме соціальні чинники. По-перше, наявність вашого близького кола: людей, до яких ви можете звернутися по допомогу. А по-друге, і найважливіше, – загальна кількість щоденного спілкування та інших контактів. Ось ця жінка вас точно переконає.
Підсумок. Медицина пройшла довгий шлях від шаманських завивань до надточних інноваційних методів. Попереду в нас створення генетичного паспорту людини та не лише лікування, а й неймовірний рівень профілактики та боротьби з недугами на перших етапах. Тож усе, що від нас треба, – дотримуватися досить простих правил і дочекатися, поки медицина не буде вимагати від нас навіть цього. Ось тоді й повеселимося, здорові й щасливі.
