Вигравайно №4. Гаманець і життя
ГОЛОВНА

Що таке Вигравайно?

«Вигравайно» – це проєкт інтернет-журналу Platfor.ma, який має на меті допомогти українцям нарешті розібратися в складних важливих темах. Проте зробити це із задоволенням та навіть винагородою. У цьому проєкті ми щомісяця будемо пояснювати важливі, але складні теми простою мовою, пропонуватимемо вам розібратися в них, а також пройти спеціальні тести. А серед тих, хто правильно відповів на всі запитання, ми розігруватимемо насправді круті подарунки. Це чудова можливість отримати винагороду за власний розум, увагу та допитливість.

«Вигравайно!» став можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю організації Platfor.ma та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Тема 4

Гаманець і життя: Вигравайте гроші за знання фінансів та власного бюджету

12.12.2019   ☺   Юрій Марченко, Марія Фронощук, Юлія Саліженко

Продовжуємо проект «Вигравайно», де за власні знання важливих тем можна виграти надзвичайні призи. У четвертому випуску розбираємося, як з розумом управляти власним бюджетом, як глобальні показники локально впливають на наше життя, що не так із ВВП та звідки взагалі взялася економіка.

Як працює цей проєкт?

Ми живемо в час, коли інформації довкола більше, ніж пластику в океані. Дати всьому цьому раду важко, тим паче після напруженого робочого дня. Аби розбиратися у важливих темах було легше та приємніше, ми пропонуємо вам зіграти у «Вигравайно!» та отримати винагороду за власний розум, увагу та допитливість.

СТАТТЯ

«Котирування ф'ючерсних контрактів на Brent на Лондонській фондовій біржі пробили черговий психологічний поріг. Експерти пов'язують це з прогнозованою стагнацією і можливою стагфляцією на ринках низки країн». 


Якщо ви прочитали це і рефлекторно захотіли закрити сторінку, то це цілком зрозуміло: складні терміни завжди відлякують. А фінансові та економічні терміни зазвичай дійсно складні. Втім, ми закликаємо не закривати сторінку та не відмовлятися від інформації, яка є життєво важливою. Бо економіка та її терміни – це не щось далеке. Ми кожного дня живемо економікою: платимо в магазині, заходимо в банк, міняємо валюту. Врешті, всі ці терміни – про те, наскільки добре нам буде жити. Тож давайте розбиратися.

↑ Доменіко ді Бартоло / Алегорія багатства та тимчасовості сили / 1442 р.

1 Звідки взялася економіка

Вперше про це, як, в принципі, й про все інше на світі, задумалися стародавні греки. Навіть саме слово «економіка» – давньогрецьке і означає «управління домогосподарством». Відтоді про те, як обмін товарами та послугами перетворився на глобальну і взаємно пов'язану систему, розмірковували найкращі голови людства. Але досі до кінця не придумали. Настільки, що все це навіть веселить самих учасників процесу. Скажімо, один із головних економістів 20 століття Джон Ґелбрейт про свою науку говорив так: «Економіка надзвичайно корисна – як форма зайнятості економістів».

Але якщо серйозно, зараз під економікою розуміють комплекс дисциплін, які вивчають виробництво, розподіл та споживання товарів і послуг. Якщо дуже спростити – те, що і як люди виробляють, та як цим обмінюються, бо витрати однієї людини неодмінно стають доходом когось іншого. Вже здавна люди розуміли зв'язок між подібними стосунками, а зараз цьому присвячені тисячі наукових робіт.

У сучасному світі майже неможливо існувати поза економічною системою – хіба що десятиліттями жити відлюдником і не вибиратися до суспільства. Тому глобальна економіка впливає на кожного. Дивіться, як саме.

↑ Ганс Гольбейн Молодший / Лаїс Коринфська / 1536 р.

2 Який зв’язок між глобальною економікою та зарплатою українського робітника?

Якщо зовсім спрощувати, то у міжнародної економіки три головні складові. Перша: вартість енергоносіїв, тобто нафти, газу й інших. Чим більше вони коштують, тим дорожче обходяться товари та послуги, оскільки в ціну будь-чого в сучасному світі входить складова енергії. Тобто якщо нафта коштує дорожче, більше коштує й енергія, на якій працює верстат, що шиє футболку. І тим дорожче врешті коштує цей одяг в магазині за багато тисяч кілометрів від фабрики.

До речі про тисячі кілометрів. Друга складова – це міжнародна торгівля. У світі домінує теорія порівняльних переваг, яка доводить, що тільки тісні контакти зі світом дарують державам процвітання. Куба, Венесуела й Північна Корея живуть не надто добре не тільки через погане керівництво, а й через економічну ізоляцію.

Третя складова – міжнародні фінанси. Це і іноземні інвестиції, і міжнародне кредитування, і золотовалютні резерви. Справа в тому, що гроші – це фактично обіцянка. Обіцянка певної країни забезпечити того, хто має її гроші, товарами та послугами саме на цю суму. Тобто коли українське казначейство купує в резерв мільйон доларів, то це означає, що США ніби дали обіцянку виконати послуги чи надати товари на цю суму.

Будь-які зміни цих трьох складових обов'язково впливають на всі країни в міжнародній торгівлі. Якщо дорожчають енергоносії, то зростає вартість праці. Торговельні війни та різноманітні квоти порушують взаємодію. А різкі зміни курсів валют впливають на золотовалютні запаси по всьому світу. Саме тому проблеми умовної Венесуели врешті можуть вплинути на зарплату бухгалтера чи слюсаря в Україні.

↑ Жан Бурдішон / Свята Маргарита та дракон (фрагмент) / 1503–1508 рр.

3 Дивовижні терміни та їхній вплив на кожного з нас

Ледве не кожного дня ми чуємо з новин слова, які вже перетворилися для нас на фон. Щось там трапилося з нафтою, Нацбанк змінив якусь ставку, ВВП кудись виріс. Давайте розберемося, що ж це означає для нас.

Ставка рефінансування (вона ж облікова ставка Нацбанку). Це показник того, з яким процентом центральний банк країни видає іншим, звичайним, банкам кредити. Тобто існує головна фінансова установа держави, в Україні це Національний банк. І він каже: я дам вам (наприклад, якомусь іншому банкові) 1 млн грн, потім повернете 1,155 млн (бо ставка рефінансування сьогодні складає 15,5%). Банки беруть, накидують зверху свій процент – і в свою чергу видають кредити заводам на нові цехи чи звичайним громадянам на холодильники.

Від цього показнику залежить те, як швидко росте економіка. Низька ставка призводить до того, що кредитів видається більше і корпораціям, і людям, інвестиції зростають, попит на товари та послуги також зростає, відбувається економічне пожвавлення. Здавалося би – це завжди добре. Однак ні.

Якщо НБУ швидко знизить облікову ставку, то гроші стануть ніби дешевшими, адже кредитів будуть брати більше, а коштуватимуть вони заємникам менше. Тепер людей, які можуть собі дозволити товари і послуги, в країні буде більше. Зважаючи на те, що самих товарів і послуг залишиться стільки ж, то через підвищений попит ціни на них зростуть.

Скажімо, в Україні є 100 тістечок. Кожне коштує по 1 грн (така мрія у нас, розумієте). НБУ знижує облікову ставку, кредити стають дуже дешевими, у людей з'являється більше грошей, але тістечок лишається так само 100. Клієнти, у яких з'явилося багато коштів, готові платити за тістечко вже по 2, 3 і навіть 10 грн – і ціни зростають. Тобто, з одного боку, більше доступних грошей – це добре, з іншого, вартість товарів підвищується.

Ви, напевно, зустрічалися із словосполученням «хвороби росту». Коли компанія зростає надто швидко, це часто призводить до проблем, усі процеси не вдається вчасно налаштувати й нібито хороша штука – збільшення обсягів – веде до краху. Так і з економікою всієї держави. Вважається, що надто швидке зростання – це погано, тому як один із інструментів центральний банк використовує збільшення ставки рефінансування. Тоді економіка сповільнюється і хвороби росту вдається перемогти.

Валовий внутрішній продукт, ВВП. Тобто головний показник росту економіки. Це вартість усіх товарів та послуг, що в усіх сферах економіки виробили за певний проміжок часу, зазвичай за рік. Сюди додають усе: хліб, бензин, цеглу, телефони, манікюр, туристичну путівку, тощо.

Зазвичай використовують два головних показники: ВВП – абсолютний показник, та ВВП на душу населення – відносний. 

ВВП – це коли підрахували все-все-все, а потім врахували ще й інфляцію, тобто те, наскільки зростають ціни. Бо буває, що ВВП виріс, скажімо, на 3%, однак інфляція в цьому році була аж 5% – тоді без її урахування здається, що економіка піднялася, але насправді ні.

На душу населення – це коли суму усіх товарів та послуг ділять на кількість населення. Цей показник демонструє, скільки в середньому економіка виробляє на одну людину.

ВВП – надзвичайно важливий показник. Якщо він зростає, то зазвичай економіці й людям стає приємніше жити. Падає – у нас проблеми. Крім того, ВВП можуть рахувати у реальних цінах та у цінах за паритетом купівельної спроможності – це коли за один і той самий долар в Україні та, наприклад, у Люксембурзі можна купити різний набір товарів і послуг – тобто паритет купівельної спроможності різний.

Наприклад, у 2018 показник України за паритетом купівельної спроможності, за оцінками Всесвітнього банку та МВФ, становив близько $9200-9300 на одну людину. Це 112-117 місце серед приблизно 190 країн. Є куди рухатися. Але якби ціни в усьому світі були однаковими, то ситуація була би ще гіршою, адже реальний ВВП на душу населення в Україні складав у 2018 році всього $3313.

Втім, останнім часом до ВВП виникає чимало претензій. Скажімо, можуть бути країни, де показник значний, однак більшістю багатства володіє лише 10% населення, тоді як чимало людей потерпає від бідності. Однак ВВП такої ситуації просто не показує. 

Крім того, цей показник вважає катастрофи вигідними. Якщо починається війна чи стається стихійне лихо, то країна витрачає колосальні кошти, які підвищують ВВП, навіть якщо люди при цьому втратили домівки й роботу. Тож поступово людство починає шукати альтернативи цим розрахункам, аби віднайти показник, який дійсно буде відображати благоустрій держави. Докладніше про такі альтернативи можна почитати тут.

Інфляція. Тобто знецінення грошей і зростання цін. Існує досить багато теорій, чому таке відбувається, і всі вони наводять різні причини. Головне, що треба зрозуміти – найбільше інфляція б'є по найслабших, тобто тих, хто отримує фіксовану зарплату або соціальну допомогу від держави.

Інфляція вимірюється в процентах. Скажімо, у 2018 в Україні вона становила 9,8%. Це означає, що усі товари та послуги стали коштувати дорожче майже на одну десяту. Уявімо все це як одне грандіозне яблуко. Якщо до 2018 воно коштувало 100 грн, то після – 109 грн 80 копійок.

Але є дещо значно гірше – стагфляція. Це коли на інфляцію накладається ще й спад в економіці. Ось тоді владі терміново треба щось робити, бо інакше погано буде всім. Стагфляція, скажімо, траплялася в 70-ті, коли різко зросла ціна на нафту. Або у 80-х в СРСР – через недоліки економічної системи Союзу.

Заробітна плата. Кількість грошей, які ми заробляємо, сильно впливає на якість нашого життя, бо саме заробітна платня є головним джерелом доходу для більшості найманих працівників по всьому світу. 

У будь-якої зарплати три елементи: винагорода за працю; компенсаційні виплати; стимуляційні виплати. Перше – це, власне, виплати безпосередньо за роботу. Розмір виплат залежить від кваліфікації робітника, а також кількості та якості його праці. Компенсаційні виплати – це гроші за те, що робота відбувається не зовсім за типовим форматом. Наприклад, працювати доводиться у екстремальних умовах. Або понаднормово. Або взагалі вночі. За все це, за законом, мають платити більше. Ну а стимуляційні – це різноманітні премії та бонуси.

↑ Марінус ван Реймерсвале / Два збирача податі / 1540 р.

4 Анатомія ключових фінансових операцій

Податки. Раніше ми вже розбиралися, що таке держава і як вона працює. Для успішного функціонування державному апарату потрібні гроші. Їх він і отримує від фізичних та юридичних осіб, тобто як від людей, так і від різноманітних компаній. Немає податків – немає грошей на існування інститутів держави, на кшталт, поліції чи лікарень – ніхто не слідкує за порядком та дотриманням правил – починається хаос. Тож хоч податки є не надто приємною частиною життя, але необхідною. 

За цьогорічним рейтингом легкості ведення бізнесу Doing Business від Всесвітнього банку, Україна посідає 65 місце серед 190 країн світу саме за якістю податкової системи. За даними цього дослідження, нашим компаніям доводиться витрачати 328 годин на рік, аби сплатити податки. Середній показник в Європі та Центральній Азії – 213 годин. При цьому віддавати державі доводиться 45,2% доходу (в середньому в регіоні – 31,7%). 

Хоча тут треба розуміти, що так високо в загальному (не тільки про налоги) рейтингу легкості ведення бізнесу Україна досі не піднімалася. Нинішнє сумарне 64 місце (не плутати з 65 місцем за якістю податкової системи) – це рекорд. Навіть згадувати боляче, як ще у 2012 ми в переліку були лише 152-ми із 183-х. 

Ми усі платимо податки, які можна поділити на три великі групи. Першу до держбюджету перераховує роботодавець. Це податок на доходи фізичних осіб (ПДФО, 18% зарплатні), внесок на соціальне страхування (ЄСВ, 22%) та військовий збір (1,5%). 

Друга група – податки фізичних осіб-підприємців з вже легендарної абревіатури ФОП. Вони також поділяються на декілька видів, залежно від яких і сплачують кошти державі: єдиний податок та ЄСВ, а також іноді ПДФО й військовий збір. Тобто загалом – від 995,26 грн й більше. Докладніше про ці підвиди та їх особливості можна прочитати тут.

Третя група – податки з пасивних доходів фізичних осіб. Це кошти з роялті, банківських відсотків та іншого подібного. Тут є нюанси, але загалом податок з доходу фізичної особи складає 18% та військовий збір у розмірі 1,5% від отриманої суми доходу.  

Тобто навіть якщо ви особисто ніякі документи в податкову не тягаєте, ви все одно наповнюєте бюджет коштами, які ви самі чесно (сподіваємося) заробили. Саме тому варто знати, як саме ці гроші витрачає влада, на що вони йдуть і чи ефективно це виходить.

Однак є ще й непрямі податки. Це виплати до бюджету, які взагалі важко помітити. Скажімо, кожного разу, коли ви купуєте пляшку алкоголю, то здираєте з неї акцизну марку. Фактично це теж податок, як і з тютюновими акцизами. А імпортні товари обкладаються спеціальним імпортним митом. Ну а абревіатура головного непрямого податку відома взагалі всім. Це ПДВ. 

ПДВ – це податок на додану вартість. На кожному етапі виробництва будь-якого товару і в момент його продажу до ціни додається націнка. Тобто, якщо зовсім спрощено, ПДВ – це націнка, яку держава отримує практично з будь-якої речі чи послуги, що в ній купує споживач.

Кожного дня відбуваються мільйони подібних операцій. І з кожної з них завдяки ПДВ держава отримує свою частку. Тож цей податок – потужний інструмент наповнення бюджету. І до того ж зручний – вам, тобто споживачам, не треба окремо заповнювати якісь документи, ПДВ одразу включений до ціни і навіть окремо вказується в чеках. 

Кредити. Якщо просто, то це домовленість між двома учасниками фінансових відносин про те, що один із них бере у другого гроші чи інші цінності, а поверне трошки більше. Таким чином можна ніби позичити кошти у себе з майбутнього. 

Банк дає вам 1 млн грн і каже: процентна ставка – 17%. Це означає, що у домовлений строк вам треба буде повернути 1,17 млн грн. Головне – дійсно їх заробити і віддати, бо інакше сума виросте ще більше, а у вас можуть початися неприємності аж до конфіскації майна.

⁕ Щоб ви в таку ситуацію не потрапили, пояснимо ще й на прикладі. Уявімо, що у вас є ферма. І на ній за рік ви заробляєте 1 мільйон гривень. А новий трактор коштує на 100 тис. грн більше. Тоді ви йдете до банку і кажете: дайте мне 1,1 млн грн, я вам поверну поступово. Далі ви купуєте цю техніку, завдяки їй починаєте більш ефективно обробляти землю та дійсно заробляєте більше. І повертаєте банку 1,1 млн грн плюс ті проценти, про які ви домовилися (вони залежать від ризикованості позики і базової ставки НБУ, про яку ми вже говорили вище). Завдяки цьому ви змогли не довго і складно збирати гроші на новий трактор, а придбати його одразу, й значно підвищити ефективність роботи.

Кредити так і працюють – завдяки цій швидкій фінансовій допомозі економіка може розвиватися енергійніше, ніж якби їх не було. Але краще все ж брати кредити на розвиток бізнесу або себе самого, а не на телефон, який просто модніший за той, що у вас зараз.

Депозити. Це ще один спосіб взаємодії з банками. Ви приходите, даєте їм свої гроші на зберігання, а вони за це повертають вам дещо більше. Банкам це вигідно, бо вони отримують кошти, щоб відправити їх, наприклад, на кредити і заробити – процентні ставки за кредитами більші, ніж за депозитами. А людині зручно, бо ми можемо не переживати, що гроші кудись зникнуть. І навіть якщо інфляція оскаженіє, і вартість грошей стане нижчою, то завдяки тому, що банк поверне вашу суму з процентами, ви зможете це хоч трохи компенсувати.

Інвестиції. Це спосіб заробити, не працюючи. Зазвичай виглядає це так: ви вкладаєте гроші в якийсь проект, а потім поступово отримуєте від нього прибуток. Якщо цей прибуток врешті перевищує вкладену суму, то все гаразд – це вдала інвестиція. 

Наприклад, можна купити розкішну квартиру за 500 тис. грн. А потім здавати її комусь розкішному за 20 тис. грн на місяць. Вже за 25 місяців ці регулярні платежі сумарно перевищать 500 тис. грн – і вас можна буде привітати з успішною інвестицією.

Втім, інвестувати можна не лише кошти. Вкладати гроші в освіту або модернізацію бізнесу новою технікою – це теж інвестиція, просто шлях до повернення грошей дещо менш очевидний.

↑ Еверт Колліер / Натюрморт Vanitas з келихом, глобусом, регаліями та мініатюрним портретом короля Карла I / 1705 р.

5 Корисні поради для вашого бюджету

У нас є велика спокуса порадити вам економити, купувати практичні речі, ставити собі фінансові плани, розвиватися і отримувати більше грошей. Але все це ви і без нас знаєте. Тому дамо тільки три, але дуже практичні поради.

Не купуйте одразу. Коли ми бачимо якийсь привабливий товар, то це викликає у нас в організмі вибух дофаміну – гормону, який обіцяє нам задоволення. Втім, мова дійсно лише про обіцянку, після покупки ця хімічна ейфорія спадає. Тож спробуйте простий прийом: коли вам дуже хочеться щось купити, занесіть це в свій вішліст. Пізніше передивіться його і подумайте – а що з цього вам справді потрібне? Є шанс, що так дофамінової пастки вдасться уникнути. Можливо, вперше в історії людства.

Купуйте дорогі речі тільки наприкінці місяця. Так, це важко. Так, занадто велика спокуса отримати зарплатню і одразу придбати собі 17 холодильників. Бо коли ми в один момент заволодіваємо сумою, на яку працювали місяць, то неодмінно почуваємо себе багатіями. Однак якщо ви спробуєте відкласти і дочекаєтеся до кінця місяця, то є шанс, що самі побачите: чи можете ви собі дозволити 17 холодильників, чи все ж вистачить і одного.

Налаштуйте обов'язкові платежі. Є чимало систем, які дозволяють встановити регулярні виплати на певні рахунки: Приват24, Monobank, Portmone та інші. Існують платежі, які точно треба робити щомісяця: комуналка, за інтернет, на телефон й тому подібне. Аби ви ніколи про них не забували, просто встановіть автоматичні перерахування в одній із цих систем. Таким чином ви будете краще розуміти, скільки у вас реально є грошей після сплати всього необхідного.

↑ Маринус ван Реймерсвале / Податкові збори (фрагмент) / ⅩⅤⅠ ст.

Підсумок

Отже, сучасна економіка – це історія про взаємозалежності та зв'язок між, здавалося би, дуже далекими речами. Саме тому криза, яка зачіпає одну країну, може призвести до глобального спаду по всьому світу. Саме так і сталося у 2007 році, коли виявилося, що ринок іпотеки у США був побудований не надто розумно – і це призвело до грандіозного падіння по всій планеті.

Всього лише надто багато кредитів на домівки в Штатах, і як результат – криза світової економіки, яку за масштабами порівнюють з Великою депресією. Більш того, у 2009 році світовий ВВП вперше з часів Другої світової війни показав від'ємну динаміку. 

Тож краще би нам усім в цьому розбиратися. До речі, пам'ятаєте нашу страшну фразу з самого початку тексту?

«Котирування Brent на Лондонській фондовій біржі пробили черговий психологічний поріг. Брокери пов'язують це з прогнозованою стагнацією і навіть можливої стагфляцією на ринках ряду країн».

Тепер ми можемо розшифрувати її разом. Brent – це вид нафти. Фондова біржа – місце, де різноманітні гравці ринку укладають договори. Психологічний поріг – межа, яка має символічне значення для учасників ринку, зазвичай це просто кругле число, типу 100. Стагнація – застій у певній країні, коли економічне зростання майже припиняється, а рівень безробіття навпаки підвищується. Ну а стагфляція – це коли на додаток ще й ціни починають рости, тобто стається інфляція. 

Тобто в перекладі фраза звучить так: ціна нафти сильно змінилася, і все через те, що у деяких країнах починаються економічні проблеми. Отакої. 

Знайте економіку, заробляйте і вкладайте свої гроші з розумом – і тоді проблем буде менше. А переживемо ми їх усі разом і значно легше.

Приз!

Справжні 3000 гривень та консультація фахівця з фінансів

Ми довго думали, що подарувати розумній людині, яка зможе розібратися в основних економічних поняттях, приділити час та увагу тесту, не припустившись при цьому жодної помилки. І зрештою вирішили, що найкращим подарунком будуть гроші, які ця людина сама зможе витратити так, як їй заманеться. А щоб надалі управляти своїм бюджетом їй було легше та ефективніше, у комплекті до грошей ми даруємо також консультацію від фахівця з фінансів, який зможете дати купу корисних порад щодо цього. Хтозна, можливо, поради будуть настільки корисними, що переможець потім передаватиме їх онукам, які успадкують його мільйони?
Аби мати можливість виграти приз, потрібно було прочитати статтю вище, правильно пройти тест і, що важливо, зробити це до дедлайну 23:00, 22 грудня.





ТЕСТ

За допомогою цього тесту ви можете перевірити, наскільки добре тепер розумієте, як влаштована економіка та як вона впливає на ваш бюджет. На жаль, дедлайн участі в розіграші призу вже минув, але ви все одно можете пройти тест та перевірити свої знання. Ці знання вам у житті точно згодяться!

1 / 17
Почнемо з простого. Уявімо, що перепічка з томатним соком у комплекті коштує 1 гривню 10 копійок. При цьому перепічка коштує на 1 гривню більше соку. Скільки коштує томатний сік?
Легенда: Це запитання – наше тлумачення класичної задачки з математики про бейсбольну биту та м’яч http://bit.ly/iq-3. Людський мозок працює так, що більшість одразу обирає варіант «10 копійок», але він неправильний. Дивіться, математика: сік коштує 5 копійок. Перепічка на гривню більше, тобто 5 копійок + 1 грн = 1,05 грн. Люди помиляються, тому що слухають свої рефлекси та не намагаються спочатку розібратися.
2 / 17
Уявімо, що Нацбанк встановлює ставку рефінансування на 3%. Що робити?
Як ми й писали в тексті, ставка НБУ впливає на те, наскільки дорого обходяться кредити комерційним банкам. І, відповідно, які проценти вони закладають туди для звичайних клієнтів – нас із вами. Отже, якщо ставку знижують, то заємні гроші для громадян будуть дешевшими, брати кредити стає вигідніше.
3 / 17
Якщо ви працюєте в Україні, то чи є ви частиною ВВП?
Звісно, є! І звісно ж, пишаєтеся! ВВП – це показник, який підсумовує вартість всіх-всіх товарів та послуг, що були вироблені в державі. Тобто і вашу роботу також.
4 / 17
У пошуках гарного подарунку на новий рік ви натрапили на чудовий варіант за 400 гривень. Настільки чудовий, що купили один і порадили іншим своїм друзям також його купити. Петро купив 3 штуки, Толік – 1 штуку, а Параска – 2 штуки. За тиждень ви побачили, що той самий товар став коштувати 320 гривень. Скільки ви та ваші друзі загалом переплатили?
560! Рахуємо: ви з друзями купили 7 подарунків сумарно на 2800 грн. Якби ви купили все те ж саме, але по 320 грн, то 7*320=2240. А далі 2800-2240=560 грн. Ех, поспішили ви, коротше.
5 / 17
Зниження облікової ставки – це дуже добре. Давайте центробанк знизить її кардинально, може аж до нуля!
Точно так собі. Проблеми виникнуть через те, що грошей на ринку стане ніби більше, а кількість товарів, які люди можуть купити, залишиться тою ж. Тож все може просто подорожчати.
6 / 17
Є чимало способів ухилятися від податків. Навіщо їх платити?
Сумні новини: платити податки дійсно треба. Бо без них не зможуть існувати безліч атрибутів цивілізації, до яких ми давно звикли: безпека, медицина, освіти. Тобто зажимати податки – це тактичний хід, який врешті призведе до стратегічних проблем.
7 / 17
На економічному форумі на вас кидається дивний скуйовджений чоловік і кричить: «ВВП – це істина! Це чиста бездоганність! Полюбіть ВВП як батька вашого!» Що йому сказати?
Чиста бездоганність – це взагалі штука підозріла. Ось і з ВВП так само. Дійсно, показник важливий і досі на нього орієнтується весь світ. Однак і до нього є претензії, скажімо, катастрофи йдуть на користь ВВП, однак на шкоду людям. Тож враховуйте, але мудро.
8 / 17
У січні 2017 ви купили кілограм мандаринів за 50 грн і ретельно зберігали його аж до 2018. Скільки з урахуванням інфляції в 10% вони коштували у січні 2018?
Знову ж таки, рахуємо: інфляція в 10% означає, що ціна виросла на одну десяту. Тобто якщо мандарини коштували 50 грн, то + одна десята = 55 грн.
9 / 17
Хтось із чиновників рапортує, що за легкістю ведення бізнесу Україна розвивається неймовірно швидко на фоні інших пострадянських країн…
Так, на жаль, нам ще є куди рухатися. Не те щоб ми були аутсайдерами, але сьомий десяток – це явно не мрія, особливо враховуючи, що навіть в десятці є країни, з якими ми колись були під владою СРСР.
10 / 17
Ви взяли кредит 50 тисяч гривень на рік задля нового айфону. Процентна ставка – 20%. І при цьому ви маєте віддати банку свій старий телефон вартістю 5 тисяч гривень. Яку суму ви загалом винні?
Рахуємо: 20% на рік – це 10 тис. грн. Тобто виходить, що ви винні 60 тис. плюс телефон за 5 тис. грн – разом 65 тис. грн. Сподіваємося, новий телефон того вартий.
11 / 17
Добре, давайте навпаки. Ви взяли кредит у 20 тисяч гривень на не дуже новий айфон. На додаток віддали свій ще більш не новий телефон за 4 тисяч гривень. І маєте ще виплатити 24 тисяч гривень. Якою виявиться сумарна процентна ставка для вас?
Окрім «тіла» кредита в 20 тис. грн з вас ще суммарно виходить 8 тис. грн (бо телефон за 4 тис. грн + ще 4 тис. грн процентів). А 8 тис. – це саме 40% від 20 і є.
12 / 17
Вам кажуть: кладіть гроші на депозит, адже завдяки цьому ви зможете…
Депозит працює саме таким чином: ви ніби даєте гроші банку на зберігання, а він за це повертає вам трохи більше. Вигідно (якщо, скажімо, не враховувати можливість інфляції)!
13 / 17
Виявляється, що в одній великій країні нерозумно побудований ринок кредитів під нерухомість. До чого це може призвести?
Дійсно, проблеми однієї економіки можуть врешті вплинути на всю планету. Так сталося з кризою 2008 року, яка почалась з незначних, здавалося б, проблем лише на одному ринку США. Та врешті зачепило всіх, бо зараз в економіці усі з усіма пов'язані.
14 / 17
Така собі ситуація: минулого місяця ваша мама отримала 30 тис. грн премії до зарплати, а ваш тато отримав на 2000 грн менше. На скільки дохід сім'ї підвищився минулого місяця?
Розбираємося: мати отримала премію, тобто щось понад звичайним обсягом. Значить у нас вже є додаткові 30 тис. грн. Однак тато заробив на 2 тис. грн менше, ніж звичайно. Тобто сумарний понаднормовий дохід сім'ї в цьому місяці: 30 тис. грн мінус 2 тис. грн = 28 тис. грн.
15 / 17
Ви купили квартиру за 200 тисяч гривень (пощастило!). Рівно півтора роки здавали її за 15 тисяч гривень на місяць. Потім все згоріло і страховки немає. Інвестиція була вдалою?
Отже, інвестували ви 200 тис. грн. Півтора року стабільних доходів – це 15 тис. грн помножити на 18 місяців. Виходить 270 тис. грн. Якщо відняти вартість квартири, то виходить саме 70 тис. грн прибутку. Але все одно співчуваємо, квартиру шкода.
16 / 17
Уявімо, що ви – фрілансер та ні на кого постійно не працюєте. Чи треба вам сплачувати податки з отриманих за свою роботу грошей?
Так, платити мають усі, хто заробляє. Бо інакше виходить несправедливо – перевагами від існування держави користуються, а платити за це не хочуть. Тож ухилення від податків – це злочин.
17 / 17
Чому не варто купувати дорогі речі одразу, як тільки вам цього захотілося?
Так працює наш мозок: гормон дофамін обіцяє задоволення від покупки. Однак мова саме про обіцяння, а не про справжні емоції, коли річ стає вашою. Тож краще спробувати обманути хімію нашого організму, і відстрочити цю обіцянку, щоб вже на більш спокійну голову подумати: а дійсно мені потрібен цей макет Пізанської вежі в натуральний розмір?

Результати розіграшу

А тепер барабанний дріб! На цьому відео ми обираємо переможця четвертого випуску «Гаманець і життя», що був присвяченій темі економіки та фінансової грамотності. У нашому лототроні було 30 кульок, у кожній з яких – ім’я одного з фіналістів. Переможницею стала Крістіна Хамбекова. Вітаємо її – тепер вона отримає приз – 3000 гривень готівкою та консультацію фінансиста. Тобто стане не тільки розумнішою, а й ще трохи багатшою.

Список усіх розумників, що не припустилися жодної помилки у тесті, ви можете побачити нижче. Скажемо одразу: тема фінансової грамотності виявилася важкою. Настільки, що з понад 526 людей, які пройшли тест, лише 30 не припустилися жодної помилки. Вітаємо їх ще дужче! 

Равло Мар'яна, Омелько Юлія Віталіївна, Готра Анастасія, Фельбаба Микола, Головатюк Олена Вікторівна, Третяк Наталія, Дмитро (+104), Катя Шевченко, Наталя Бідалова, Анастасія Литвин, Вощенко Олег Игоревич, Олена Ковальчук, Колесник Іван Володимирович, Олександр Коваленко, Макеєва Катерина, Хамбекова Крістіна, Хамбекова Лариса, Кульчицька Зоряна, Артем Залоїло, Василь Михайлишин, Вікторія (+344), Dmytro Kharytonov, Юлія Товстоліс, Юлія Карпенко, Екатерина (+610), Бобрик Лєнара, Лазнюк Катерина Володимирівна, Вовк Оксана, Исаева Светлана Васильевна, Глеба Вікторія Василівна.




НА ГОЛОВНУ

Що таке Вигравайно?

Що
таке
Вигра
вайн
о?

«Вигравайно» – це проєкт інтернет-журналу Platfor.ma, який має на меті допомогти українцям нарешті розібратися в складних важливих темах. Проте зробити це із задоволенням та навіть винагородою. У цьому проєкті ми щомісяця будемо пояснювати важливі, але складні теми простою мовою, пропонуватимемо вам розібратися в них, а також пройти спеціальні тести. А серед тих, хто правильно відповів на всі запитання, ми розігруватимемо насправді круті подарунки. Це чудова можливість отримати винагороду за власний розум, увагу та допитливість.





«Вигравайно!» став можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю організації Platfor.ma та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.