Вигравайно №5. Планетарний масштаб
ГОЛОВНА

Що таке Вигравайно?

«Вигравайно» – це проєкт інтернет-журналу Platfor.ma, який має на меті допомогти українцям нарешті розібратися в складних важливих темах. Проте зробити це із задоволенням та навіть винагородою. У цьому проєкті ми щомісяця будемо пояснювати важливі, але складні теми простою мовою, пропонуватимемо вам розібратися в них, а також пройти спеціальні тести. А серед тих, хто правильно відповів на всі запитання, ми розігруватимемо насправді круті подарунки. Це чудова можливість отримати винагороду за власний розум, увагу та допитливість.

«Вигравайно!» став можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю організації Platfor.ma та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Тема 5

Планетарний масштаб: Все, що треба знати про кліматичну кризу – простою мовою і з подарунками

30.01.2020   ☺   Юрій Марченко, Тетяна Капустинська, Оленка Тищук, Марія Фронощук

У п'ятому та фінальному випуску першого сезону розбираємося у найважливішій темі сьогодні – що таке глобальне потепління, кліматична криза та парниковий ефект, а також до чого тут діяльність людей і що зрештою можете зробити з цим ви. Так саме ви.

Як працює цей проєкт?

Ми живемо в час, коли інформації довкола більше, ніж пластику в океані. Дати всьому цьому раду важко, тим паче після напруженого робочого дня. Аби розбиратися у важливих темах було легше та приємніше, ми пропонуємо вам зіграти у «Вигравайно!» та отримати винагороду за власний розум, увагу та допитливість.

СТАТТЯ

1 Що взагалі відбувається з планетою?

Паризька угода — договір Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, визначений у грудні 2015 року. Основне його положення полягає в тому, що всі держави мають не допустити зростання середньої світової температури більше, ніж на +2°C. На сьогодні її ратифікували 187 зі 197 країн. Ми зробили це ще у серпні 2016 року.

Ви точно чули, що у людства кліматичні проблеми, а екоактивістка Грета Тунберг стала людиною року за версією журналу Time. Можливо, до вас долітав вираз «Паризька угода»* або ви навіть чули про американський Green New Deal**. Серйозні розмови про клімат лунають зараз звідусіль, але як на них реагувати, а головне, що робити? Розбираємося з усім по черзі.

⁕⁕Зелений новий курс — запропонований у США пакет економічного стимулювання, що є відповіддю на зміни клімату й економічну нерівність. 

Почнемо з того, що причина змін клімату – це, насамперед, підвищення температури на планеті, тобто глобальне потепління. Зростання температури – причина, зміна клімату – наслідок. Дуже важливо раз і назавжди це запам’ятати, аби поняття не плуталися в голові. Загалом всі ці негативні події називають кліматичною кризою.  

↑ Сандро Боттічеллі / Весна (фрагмент) / 1482 р.

Температура на Землі змінювалася й раніше, від буквального пекла до льодовикових періодів. Попри це життя продовжувалося, з рептилій з’явилися ссавці, з них – примати, а потім світ побачила людина розумна – ну, нібито розумна. З десяток тисяч років тому ми перестали шукати коріння й слабку дичину, натомість почали займатися сільським господарством. Це було народженням цивілізації – з’явилися села, міста, уряд, стало розвиватися людське суспільство.

Час із середини XIX століття й по наші дні називають Great Acceleration (Велике прискорення) – період,коли через спалювання викопного палива була згенерована скажена кількість викидів у дуже швидкому темпі. За цей час ми наблизилися до настільки потужних змін клімату, яких людство на планеті раніше не бачило. За оцінками вчених, до 2100 року ми можемо розігріти планету аж на 3℃, якщо нічого не вдіємо. Правда проста – зміни клімату дійсно траплялися раніше, але не такими темпами і не через людей як вид – і ще ніколи ми не відчували їх настільки сильно. 

Протягом останніх 11 тис. років на планеті не було значних кліматичних змін, а загальна земна температура не змінювалася більше, ніж на 2°C. Період такої кліматичної стабільності називається голоценом. Це неабияк допомогло розвитку цивілізації – досить приємно розвиватися, коли тебе не сильно турбує погода. Тож людина як вид зростала, а потім у середині XIX століття винахідники створили машини, для функціонування яких потрібно було знайти енергію. Саме тоді стартував нечуваний раніше процес – на клімат всієї планети почало впливати людство. Сучасну добу на землі навіть називають антропоценом, від давно-грецького «антропос» – людина. І у антропоцену, до речі, дуже дивний символ*

Людство розкопало паливо: нафту, природний газ та вугілля. Всі ці речовини є залишками живих організмів, що жили багато років тому, були поховані глибоко в землі, де внаслідок різних хімічних процесів перетворилися на енергоносії. Тобто спалювання цих речовин дає енергію – найбільш необхідну річ для промисловості та життя сучасних людей.

Ось тільки природа така штука, що за її правилами щось не може зникнути в нікуди. І коли ми спалюємо нафту, газ чи вугілля, то утворюються інші гази – парникові, а насамперед вуглекислий (знайома всім формула СО2). Сотні тисяч років він був в атмосфері завсідником, але у мізерних кількостях – менше відсоткуПрирода підтримувала баланс: газ, який викидали в повітря, скажімо, вулкани, оперативно захоплювали водорості й рослини, та використовували СО2 як будівельний матеріал. 

Однак люди порушили цей баланс. Через спалювання енергоносіїв рівень викидів буквально за десятиліття зріс колосально. Ліси, які раніше встигали перероблювати надлишки, за ті ж десятиліття масово вирубали. А океан, що поглинав решту, CO2 неабияк розігрів. В результаті всього лише за останні 100 років обсяги цього газу в атмосфері виросли на 40%.  

Що ж поганого у вуглекислому газі? Ну, може, повітря трішки менш смачним буде, може легке запаморочення на початку – нехай, звикнемо, так? Але ні.

Зараз спробуємо пояснити просто. Зазвичай на нашій планеті все працює так: сонячна енергія досягає планети й живить землю, океани, все живе. За природної ситуації парникові гази в атмосфері допомагають утримати тепло від сонячної енергії та ніби не випустити його повністю назад у космос. Але через те, що люди спалюють викопні палива, в повітря потрапляє набагато більше парникових газів, ніж потрібно. Тому тепла від Сонця Земля отримає таку саму кількість, а «випускає» меншу. Саме це й створює так званий парниковий ефект. 

Уявіть, що ви варили борщ в каструлі без кришки – все спокійно собі булькало. Але коли ви накрили цей кулінарний шедевр кришкою, то надлишки температури більше не змогли виходити через верх, все заторохтіло й градуси полізли вверх борщем, розлившись від Сяну до Дону. СО2 та інші гази – своєрідна кришка для Землі. Тепло, яке має йти в космос, залишається на планеті, в результаті чого вона нагрівається. 

З середини XIX століття кожне десятиріччя було теплішим за попереднє. Лише тільки у 2019 році людство викинуло в атмосферу майже 37 млрд метричних тонн СО2. Це дуже багато.  

Як сильно? Зараз ми впевнено прямуємо до того, щоб через парниковий ефект нагріти Землю на понад 2°C*. Ця цифра здається малою, але таке підвищення температури людство за весь час свого життя на планеті ще ніколи не бачило. Тому як саме Земля реагуватиме на таке зростання температури, не знають навіть найпрогресивніші науковці. Це й не дивно: люди ніколи з таким не стикалися. 

↑ Схема утворення парникового ефекту, який призводить до глобального нагрівання планети

2 Які наслідки є вже зараз і чого чекати далі?

Авторитетні дослідники з усіх куточків світу кажуть, що наслідки точно будуть жахливими через те, що вже існуючі проблеми сильно радикалізуються. Ми спостерігатимемо набагато більш кардинальні пожежі та урагани, посухи та повені – це вплине на вирощування їжі, а також життя людей взагалі.

Підвищення температури на планеті сприяє таненню льодовиків Гренландії, Арктики та Антарктиди – вони віддають воду в світовий океан. Через це його рівень підвищується, а прибережні райони затоплюються. Протягом тільки XX сторіччя глобальний рівень моря зріс на 20 см і продовжує щорічно підніматися – вода вже поховала цілі острови та загрожує таким містам як Мельбурн, Нью-Йорк, Дакар, не кажучи вже про Венецію чи Амстердам. 

⁕ І вже не кажучи про глобальне зникнення видів. Наприклад, якщо загальна температура на планеті підвищиться хоча б на 1,5°C, то людство може остаточно й назавжди втратити коралові рифи з усім різноманіттям живого життя на них. Тобто страждатимуть не лише коали в Автралії. 

Все це призводить як мінімум до двох проблем. Перша – як наслідок, виникне необхідність вимушеної кліматичної міграції людей із прибережних територій країн на кшталт Бангладеш, Індії та В'єтнаму. Друга – на місці білого льоду, що відбивав сонячну енергію назад у космос, опиниться просто темний океан, що поглинатиме її – а значить ще більше тепла залишатиметься на планеті, ще швидше зростатиме температура*. Так ми отримуємо замкнену ланцюгову реакцію. Збільшення температури ще й іншим чином впливає на океан, адже він поглинає близько 30% СО2. Чим більше вуглецю в атмосфері – тим більше його й у морській воді. Це призводить до низки хімічних реакцій: вода окислюється, а концентрація іонів водню, які необхідні для росту підводних організмів, зменшується. У найбільшій небезпеці знаходяться коралові рифи, риба, устриці, молюски, морські їжаки та планктон. А це може вплинути на весь харчовий ланцюжок, аж до промислових риб чи китів.

↑ Глобальні викиди парникових газів економічним сектором, за даними IPCC

Крім того, через підвищення температури танути починає навіть глибокий шар Землі, який тисячі років залишався замерзлим та твердим немов скеля – вічна мерзлота (пермафрост). Це веде за собою низку серйозних проблем. Коли вічна мерзлота тане, земля над нею зсувається, а це в свою чергу призводить до руйнування всього, що на ній було побудовано. Мертві рослини та тварини, які роками були поховані в замерзлій землі ніби у капсулі часу, починають відтавати. Під впливом повітря та бактерій вони розкладаються та виділяють парникові гази. Але і це – не кінець проблеми. Вчені припускають, що саме ці тварини, які тисячами років були поховані в льоду, можуть бути носіями хвороб, що, як ми думали, вже вдалося перемогти. 

Також, вочевидь, кліматичні зміни впливають і на погоду. Природні явища на кшталт ураганів, повеней, штормів, снігопадів або посух стають частішими й більш агресивними. А це може призвести до зниження якості води та доступу до неї у деяких регіонах, ускладнити вирощування сільськогосподарських культур і зруйнувати місця, де можуть жити тварини та рослини. Згадаймо, наприклад, масштабні лісові пожежі, які вирують в Австралії з вересня 2019 року. Вони траплялися й до того, наприклад, 2 млн гектарів згоріло у 2003 році. Але цього разу вигоріло понад 8 млн гектарів – найбільше за всю історію.  

Крім того, скоро людство буде страждати від браку їжі. Через кліматичні зміни продуктивність сільського господарства знизиться, а величезна концентрація вуглекислого газу вплине на якість зернових культур і скорочення доступності білка. Також значно зменшиться кількість рибних запасів, що означає дефіцит поживних мікроелементів. 

Найбільш вразливими до кліматичних змін районами є Сахара, Азія, Африка та невеликі острови – через можливість дефіциту води та їжі. Для південної та центральної Європи основною проблемою є підвищення температури, часті спеки, посухи та лісові пожежі, для північної – зимові повені, а для східної – пожежі на торф'яниках і у лісах.  

Але у найбільшій небезпеці, звісно, знаходяться країни з низьким рівнем доходу, тому що у них менше можливостей адаптуватися до змін. Це створює ще одну умову для поглиблення економічної нерівності в світі.  

↑ Ганс Гофман / Заєць серед рослин / 1582 р.

3 Хіба Україну зачепить? 

Запитувати це як мінімум дико – мабуть, всі прогресивні люди вже зрозуміли, що живемо ми на одній планеті, а державні кордони – це лише політичне та культурне позначення, що не може врятувати від глобальних кліматичних змін. Але ми все-таки відповімо. 

Нюанс у тому, що планета – це замкнена система. Пересидіти десь скраєчку земної кулі не вдасться. Ось, скажімо, через глобальне підвищення температури пожежі всюди в світі вже стають і ставатимуть ще більш руйнівними. Свіжа катастрофа в Австралії призвела до того, що дим від тамтешніх лісових пожеж досяг аж Південної Америки. Виглядає це так. А ще вона, до речі, напряму впливає на погоду в Африці, де випало екстремально багато опадів та почалися повені. 

Тобто Україна точно теж відчує глобальні зміни. Експерти попереджають,що серед можливих наслідків парникового ефекту: жахливі повені у Карпатах, перетворення наших степів на пустелі, затоплення прибережних частин і гостра нестача питної води в центральних і східних регіонах.

Може зіштовхнутися Україна й з вимушеними кліматичними мігрантами – як внутрішніми, так і зовнішніми. Адже зміни в атмосфері призведуть не тільки до підтоплення територій, а й до того, що з'являться інфекційні хвороби, раніше не притаманні цим землям – як-от малярія чи гарячка денге, від яких люди будуть тікати. 

От і виходить: наступ моря, виникнення пустель, масштабні повені, нові хвороби – так собі перспективи, правда? 

↑ Сандро Боттічеллі / Весна (фрагмент Флора) / 1482 р.

4 Чому є люди, які не вірять в кліматичну кризу?

Апокаліптичні заголовки у медіа не сприяють покращенню ситуації. Людський мозок відмовляється сприймати некомфортну інформацію, витісняючи її нагальними проблемами – потрібно нагодувати дитину, знайти місце для парковки чи оплатити комуналку. 

На додачу, відчуття страху та провини роблять нас пасивними. Навіть якщо ви щиро переймаєтеся за долю австралійських коал, вашому мозку простіше не думати про це взагалі. З точки зору людської психології, на кризу таких масштабів легше реагувати перекладанням відповідальності (в усьому винні глобальні корпорації) чи відкладанням рішення на невизначений термін (адже у кліматичної кризи немає чіткого дедлайну, а у робочого проєкту сплив ще вчора).

Багато землян досі сприймають кліматичну кризу як далеку проблему: далеку в часі – її вплив не буде відчутним впродовж кількох поколінь, та далеку в просторі – вона стосується лише полярних ведмедів чи країн, що розвиваються. Нам хочеться вірити у хепі-енд, а не негативні сценарії.

Заперечники кліматичної кризи навіть наводитимуть аргументи, щоб закрити очі на проблему. Втім, ні – сонце не винне (воно навпаки холоднішає), тваринам і рослинам не вдастся адаптуватися (зміни клімату надто швидкі), а Гренландія не народжена бути зеленою (льодовиковий щит навколо острову існує щонайменше 400 тис. років). Скільки Трамп би не повторював, що надворі холодно, локальна погода ніяк не пов’язана з довготривалим трендом на зростання глобальної температури. Зі скептиками можна погодитися лише в одному: зміна клімату – це не те, що загрожує планеті. Бо це те, що загрожує нам, людям!

При цьому з кліматичними порушеннями ми стикалися й раніше. Згадайте лишень діру в озоновому шарі – у 70-80-х роках людям вдалося акумулювати сили та практично подолати проблему. Варто зазначити, що тоді й ситуація була зрозумілішою: озоновий шар – це щось на кшталт куполу навколо Землі, що захищає нас від ультрафіолетового випромінювання. Хлорфторвуглеводні, що містяться у аерозолях, десятками років знищували атмосферний озон, але коли вчені вказали на це, люди зробили вибір на користь планети та здоров’я шкіри, а не лаку для волосся. Зараз науковці прогнозують, що озонова діра затягнеться до 2050 року.

На кліматичну кризу нам не вдається відреагувати так швидко, тому що визначення занадто розмите й візуалізувати проблему (як дірку в куполі) не вийде, головна причина глобального нагрівання – парникові гази – непомітні й підступні, а джерела їх набагато складніші. Якщо забарвити CO2 у чорне, ми б уже давно подолали глобальне потепління, якби щось змогли побачити, адже він є продуктом чи не кожного аспекту нашої життєдіяльності. 

Потрібно змінювати й те, як ми говоримо про кліматичну кризу та як ми до неї ставимося. Наприклад, видання The Guardian вже змінило свій гід з редакційного стилю, де замість «глобального потепління» тепер будуть писати «глобальне нагрівання», а замість «зміни клімату» – «кліматична криза». Справа в тому, що традиційні поняття звучать надто пасивно. До речі, з цього моменту у тексті ми теж будемо використовувати виключно такі формулювання.

Швидкого рішення проблеми не існує, але, якщо ми справді не хочемо допустити апокаліпсису, потрібно, щонайбільше, змінювати компанії, бізнес-моделі, товари та сервіси, щонайменше, почати з найлегшого – з себе.

↑ Ієронімус Босх / Сад земних насолод (фрагмент) / 1500 — 1510 р.

5 Що треба робити глобально

Більшість науковців говорять про декілька глобальних сфер, зміни в яких дійсно можуть покращити глобальну ситуацію. Це корисні копалини, ліси та промислове тваринництво. 

Викопні енергоносії. Чим більше нафти, газу й вугілля людство спалює, аби видобувати енергію, тим більше викидів йде в атмосферу, тим більше парниковий ефект, тим більш катастрофічними будуть наслідки. Міжнародна спільнота нарешті поступово приходить до того, що просто говорити про це вже мало. Так, минулого року Європарламент закликав повністю відмовитися від вугілля до кінця цього десятиліття.  

Все це буде непросто. Наша цивілізація надзвичайно загрузла в корисних копалинах. За півтора століття з початку промислової ери майже всі наші індустрії створені так, що хтось десь має щось спалити, аби все працювало. Однак вихід є. Потрібно переводити всю економіку на роботу не на основі корисних копалин, а альтернативних чи зелених джерел енергії. 

Сама планета ніби підказує нам інші шляхи. Гідроелектростанції здобувають енергію з сили води, сонячні – із космосу, вітряні – з атмосфери, а є ще й купа альтернативних способів типу переробки відходів й інших непотрібних речей, які раніше просто валялися б і гнили. 

І це може спрацювати! В 2019 підрахували,що третина всієї енергії, яка видобувається на планеті, йде із зелених джерел. Крім того, близько двох третин всіх електростанцій, які тільки вводяться в роботу, також є зеленими. А такі країни як Німеччина, Швеція, Ісландія чи Велика Британія показують хороший приклад переходу від архаїчного спалення всього, що горить, до альтернативної енергетики.

Вирубка лісів і напряму, і опосередковано призводить до збільшення кількості вуглекислого газу в атмосфері. А незліченна кількість корів й сільськогосподарська діяльність загалом продукують близько половини усіх парникових газів.  

Міжурядова панель із кліматичних змін підрахувала,що врятувати нас може один мільярд гектарів додаткових лісів по всьому світу – за площею це приблизно як США. Якщо ми дійсно зможемо це зробити, то зростання температури обмежиться на позначці 1,5°C, оскільки така кількість дерев може поглинути 205 гігатонн вуглекислого газу. Для порівняння, тільки за 2018 рік люди виробили близько 41 гігатонн. Але і тут все не так просто – мало посадити дерева, вони також повинні підрости, а на це потрібен час, якого залишається все менше.   

При цьому науковці проаналізували близько 80 тис. супутникових знімків Землі та підрахували, що на на нашій планеті зараз можна вільно посадити як мінімум 0,9 млрд гектарів лісів, які не зачеплять міста чи сільськогосподарські угіддя. Коштувати цей лісовий проєкт на десятиліття може близько $300 млрд. Число нібито вражаюче, якщо на нього дивиться одна людина, однак якщо на кону питання існування всієї цивілізації, то воно вже не здається настільки великим. До речі про «на кону» – валовий дохід світового ігорного ринку тільки у 2019 році склав $495 млрд.  

Ще одна галузь, яка може глобально все змінити – тваринництво. Як ми вже казали, заради пасовищ та корму для худоби вирубаються ті ж ліси, а колосальна кількість свійських тварин продукують стільки метану, що це помічає вся планета. Це дійсно вражаюча проблема: якби усі люди раптом стали веганами, то обсяг шкідливих викидів від харчової промисловості знизився б на вражаючі 70%. 

Добре узагальнили та перевели все написане вище з наукової мови на людську екоактивістка Ґрета Турнберґ та письменник Джордж Монбіо, сформулювавши мантру: «Protect, Restore, Fund» або «Захищай, Відновлюй, Фінансуй». На рівні держав нам усім потрібно захищати природні середовища, залишаючи їх такими, якими вони були тисячі років, відновлювати те, що ми вже знищили та фінансувати не те, що вбиває планету, а те, що здатне її врятувати.  

Для більш глобального розуміння шляхів виходу з кризи, яку для себе самого створило людство, радимо почитати про Цілі сталого розвитку (Sustainable Development Goals) ООН та концепт Планетарних меж (Planetary boundaries), розроблену науковцями Стокгольмського центру стійкості (Stockholm Resilience Centre).  

↑ Флорис Клас ван Дейк / Натюрморт (фрагмент) / 1610 р.

6 Що можете зробити ви?

Щодня наш вибір впливає на клімат. Місцеві виробники чи китайський мас-маркет, одноразовий пакет чи багаторазова торба, поїздка авто чи прогулянка пішки. Цей вибір належить лише нам, і нам його робити.

Крок 1. Економте енергію та ресурси. На сьогодні саме спалювання горючого палива для виробництва електричної енергії відповідальне за найбільшу кількість викидів вуглекислого газу. Встановіть термоізоляцію, вимикайте з мережі прилади, якими ви не користуєтеся, гасіть за собою світло в кімнаті, купуйте більш енергоефективні електричні прибори. Зрештою, хоча б замініть старі лампочки на енергозберігаючі. Те саме стосується води – ну почніть нарешті закривати кран, коли чистите зуби, та припиніть плескатися в душі годинами. Приємна вигода – так ви будете економити і ресурси планети, і свої власні гроші! 

Крок 2. Відмовтеся від зайвих поїздок на транспорті. Оцінивши ефективність різних дій для збереження екології, одне з досліджень 2017 року назвало відмову від поїздок на автомобілі одним із лідерів. Порівняно з іншими видами пересування (ходінням пішки, їздою на велосипеді чи користуванням громадським транспортом), машини найбільші забруднювачі. Ви допоможете покращити повітря, навіть якщо станете користуватися автівкою менше. А якщо перестанете використовувати її взагалі, зменшите викиди на 2,5 тонн CO2, а це одна четверта середнього показника викидів за рік на людину (9,2 тонни) в розвинених країнах. Якщо у вас немає іншого вибору, окрім використання автомобіля, вибирайте електромобілі. Якщо багато подорожуєте літаком, намагайтеся краще планувати маршрут та робити менше перельотів. Так вчиняють навіть тревел-блогери!

Крок 3. Купуйте менше. Вам правда не потрібна така кількість речей, товарів та мотлоху взагалі. Сам феномен гіперспоживання якраз і будується на тому, що завдяки збільшенню потужностей виробництва купа товарів стала аж надто доступною аж надто великій кількості людей одночасно. Пам’ятаєте фразу «краще менше, але краще»? Та от, люди правду кажуть, все так і є.

Крок 4. Вживайте менше м’яса та плануйте свій раціон. Як ми вже казали, одразу після викопного палива харчова промисловість – і зокрема м'ясо-молочна галузь – є одним із найбільших факторів, що сприяють глобальному нагріванню. Якби велика рогата худоба була однією нацією, вона була б третьою за продукуванням парникових газів після Китаю та США. Не обов’язково відразу ставати вегетаріанцем чи веганом, достатньо перетворити м’ясо на частування, перейти на флекситаріанську дієту та скоротити споживання тварин у їжу хоча б навпіл. А якщо ви плануватимеме свій раціон та купуватиме лише ті продукти, які точно з’їсте, то вам вдасться зменшити харчові відходи, які інакше просто розкладатимуться на смітнику, викидаючи той самий CO2 в атмосферу. 

Крок 5. Не користуйтеся одноразовими товарами. Це стосується не лише пластика, а й паперових соломинок, косметичних виробів (ватні палички та диски, наприклад) та швидкої моди. Проблема одноразових товарів у тому, що для їхнього виробництва використовується купа ресурсів: земля, вода, енергія, але все це йде в нікуди, адже після кількох хвилин використання, вони просто викидаються на смітник та розкладаються там роками. Повірте, як користувач ви можете не слабо вплинути на виробництво, навіть просто не купуючи пакети.

Крок 6. Купуйте локальне. Пам’ятаєте перший крок? Так ось, товари потрібно також якось доставляти, а роблять це транспортом, який є одним з найбільших забрудників повітря. Не потрібно їх підтримувати. Якщо товар виробили в Україні, то на шляху до вас він подолав менше кілометрів, а отже, вірогідно, згенерував менше викидів вуглецю.

Крок 7. Утилізуйте відходи. Переробляйте. Використовуйте повторно. Кожного дня ми продукуємо купу сміття, яке потім йде на звалище. Лежачи там величезною горою та під дією сонячної радіації, пластикові відходи виділяють метан та етилен і не розкладаються сотні років. Таким чином ми своїми руками та свідомо пришвидшуємо процес глобального нагрівання. А можемо їми ж віднести сміття на переробку або самотужки зробити з нього щось корисне. До того ж, утилізація відходів призводить до скорочення енергоспоживання.

Крок 8. Поширюйте ці знання. Знання про кліматичну кризу потрібно поширювати. Діліться цим текстом, джерелами від науковців та ставайте прикладом для інших.

Головна мета – скоротити використання викопного палива. Вона зрозуміла. Кроки її досягнення відомі, а щоб робити їх було легше пам’ятайте про таке.

По-перше, ставтеся до змін позитивно. Ви насправді нічого не втрачаєте, ви рятуєте планету, покращуєте своє власне здоров’я та отримуєте нові можливості.

По-друге, вводьте нові звички до рутини поступово, нехай цей процес буде приємним. Оберіть одну, але гарну еко-сумку та одну еко-чашку, погожими ранками ходіть на місцевий ярмарок, щоб придбати свіжі фрукти від локальних фермерів і будуйте приємні пішохідні маршрути замість того, щоб годину стояти в заторі.

По-третє, ваші дії справді мають значення. Ви справжній мікроінфлюенсер, адже щодня власним прикладом показуєте друзям, родичам і знайомим моделі поведінки, які ті переймають. Серед виробників обирайте тих, хто визнає проблему та визначає боротьбу з нею одним із основних напрямів роботи. За компанії ми голосуємо грошима, тому обирайте мудро, кого підтримувати. А оскільки ви платите податки, то маєте повне право вимагати від держави тієї політики у напрямку екології, яка буде вигідна та корисна для здоров’я вас та ваших дітей.

За всю історію існування наша планета оговтувалася й не від таких катастроф, але людство ці зміни навряд чи переживе. Навіщо вбивати те, що можна зберегти? Тому ми разом із тисячами науковців світу пропонуємо схаменутися та почати діяти вже зараз: шукати альтернативи, дотримуватися правил розумного споживання та ставитися свідомо до всього, що ми робимо. Заради планети, але головне – заради себе.   

↑ Сандро Боттічеллі / Паллада і Кентавр (фрагмент) / 1483 р.

Приз!

Очищувач повітря від АЛЛО

Глибоко вдихайте смачне повітря. Продовжуємо винагороджувати читачів, що не бояться розбиратися в складних темах та застосовувати свій розум. Приз фінального випуску «Вигравайно» в цьому сезоні – очищувач повітря Mi Air Purifier 2H від наших чудових партнерів Алло. 5732 отвори, які захоплюють повітря, очищення кімнати всього за 10 хвилин, перемога над патогенними бактеріями – і всім цим ви керуєте зі смартфону! Завдяки йому ви зможете вдихати чисте повітря, щоб видихати слова про екологію та розумне споживання. На жаль, дедлайн проходження тесту та участі у розіграші вже минув. Але нагадуємо: вибір та нагородження переможця цього разу пройде наживо і буде особливим. Приходьте в гості!





ТЕСТ

За допомогою цього тесту ви можете перевірити, наскільки добре тепер розумієтеся на темах кліматичної кризи, парникового ефекту, абсолютно реальних наслідків людської діяльності, а також тому, що конкретно ви можете зробити хорошого для себе та планети. На жаль, дедлайн участі в розіграші призу вже минув. Але ви все одно можете пройти тест та перевірити свої знання, вони точно вам у житті згодяться! Також нагадуємо, що цього разу вибір та нагородження переможця пройде наживо і буде особливим

1 / 17
Чому перше потепління в історії планети сталося саме у наші часи?
Температура Землі дійсно регулярно змінюється. Був навіть дуже холодний період, коли все вкрилося льодом, а градуси застрягли на -45 за Цельсієм. Ну і потепління, звісно, теж бували. Просто не такі швидкі й не через дії якихось істот, наприклад, як зараз – через діяльність людства.
2 / 17
Ми живемо в добу антропоцену – геологічну епоху, де саме люди відіграють істотну роль в екосистемі Землі. А що науковці запропонували вважати головним символом епохи?
Так, це курчата-бройлери. Науковці підрахували, що їхня маса більше, ніж в усіх інших птахів разом узятих. З усіх пташок на планеті 70% – це саме курчата. Вони ніколи не живуть довго, а їхні кісточки опиняються на звалищах в астрономічних кількостях. Ось такий у нас символ.
3 / 17
Чим є основні енергоносії, які є фундаментом нашої промисловості, звідки вони взялися?
Нафта, газ і навіть частково вугілля, на яких стоїть світова економіка та виробництво, – це рештки прадавніх живих істот, які через різноманітні хімічні процеси за мільйони років перетворилися на такі ось речовини.
4 / 17
Уявімо, що ви зайшли в кімнату, де втричі більше вуглекислого газу, ніж у чистому повітрі. Що буде?
Можливо, ви відчували дивний стан туману в голові на якійсь конференції чи іншій події, де людей багато, а вентиляції мало. Так діє вуглекислий газ. Чим його більше, тим гірше – з якого боку не подивитися, з планетарного чи з позиції однієї людини на конференції.
5 / 17
Вам наснився сон. Ви у школі, найсуворіший вчитель викликає до дошки й запитує: а що таке парниковий ефект?
Якщо коротко, то правильна кількість парникових газів утворює своєрідний купол, що утримує на планеті необхідну кількість тепла. Однак через нашу діяльність газів стало надто багато, і енергії, яку вони не випускають в космос, – теж. Це і є парниковий ефект.
6 / 17
До вас підходить приятель і каже: «Привіт, як справи? До речі, глобальне нагрівання – це міф, бо температура Землі завжди змінювалася». А ви йому такі:
Ви йому кажете: температура Землі завжди змінювалась, АЛЕ глобальне нагрівання – не міф, тому ось тобі посилання на випуск Вигравайно про це.
7 / 17
Хай там як, але Україну це не зачіпає. Де ми, а де австралійські пожежі чи кліматичні біженці з Пакистану?
Зачепить не те що Україну взагалі, а й навіть Пирятин! І Житомир! І Глеваху! Планетарні зміни тому й планетарні, що непереливки буде усім.
8 / 17
Що таке Велике прискорення і як воно пов’язане з глобальним нагріванням?
Так називають період в останні 150-170 років, коли промисловість почала розвиватися скаженими темпами – і такими ж темпами спалювати корисні копалини, викидаючи в атмосферу надзвичайно велику кількість парникових газів. Чим ми і занапастили клімат, Земля просто не змогла адаптуватися до таких темпів.
9 / 17
Ви бачите новину: «Плювати на парниковий ефект, справжня катастрофа, з якою досі невідомо що робити, – це озонова діра!» Вірити чи ні?
На щастя, навколо цієї проблеми людство дійсно змогло об'єднатися. Комплекс різноманітних рішень, які були прийняті за останні півстоліття, дозволили знизити викиди речовин, які пробивали цю озонову діру, тож вона почала поступово затягуватися. Ще років 30 побути хорошими – і про цю проблему зможемо забути.
10 / 17
Яким буде перший помітний ефект від кліматичних змін для людей?
Науковці стверджують, що єдине, єдині наслідки кліматичної кризи, щодо яких немає жодних сумнівів – це збільшення кількості стихійних лих та збільшення їхньої інтенсивності. До того ж такі природні катастрофи зачеплять зовсім нетипові регіони. Хочете пустелі замість наших степів? От і ми не хочемо.
11 / 17
«Ну вирубують ліси, то й що? Як це впливає на глобальне нагрівання?» – спитає хтось не такий обізнаний у темі, як ви. А ви йому:
Чим менше дерев, тим менше CO2, який оперативно забирається з атмосфери. Чим більше СО2, тим більш руйнівний парниковий ефект. Чим більш він руйнівний, тим гірше людству. Ось такий ланцюжок зла.
12 / 17
Ось ви сидите в барі, а друзі вирішили організувати вам невеличкий тест на знання теми екології. Вони дивляться вам в очі та запитують: «Яку страшну проблему, крім зсунення ґрунту, може створити танення вічної мерзлоти?». Ви переможно усміхаєтеся та відповідаєте:
Вже траплялися випадки http://bit.ly/2GXORvG, коли через танення вічної мерзлоти на поверхні знову опинялися гнилі туші давно померлих тварин й заражали людей сибіркою. Вистачить з нас китайського коронавірусу, не треба поки інших хвороб.
13 / 17
Щоб привернути увагу до неправильної подачі інформації про підвищення температури планети, видання The Guardian тепер замість «глобального потепління» та «зміни клімату» користується такими формулюваннями відповідно:
Нагрівання та криза! А знаєте, чому? Бо звичні нам терміни потепління і зміни клімату звучать зовсім не страшно. Хоча те, що відбувається з планетою, – насправді дуже страшно. І говорити про це треба не нейтральними словами.
14 / 17
Коли з усіх боків лунає «глобальне нагрівання», «кліматична криза», «танення льодовиків», «ми всі помремо» – що робить більшість людей?
Настільки глобальну проблему дуже важко собі візуалізувати. Тому багатьом людям і здається, що всі ці кризи десь далеко та їх не торкнуться. Погані новини: вдарить по усім.
15 / 17
Якщо веган дивиться на вас, м'ясожера, і каже: «Та ти ж своєю кулінарією шкодиш планеті!», то як бути?
Якби усі люди раптом стали веганами, то обсяг шкідливих викидів від харчової промисловості знизився б на разючі 70%. Але це складний крок, який не всі зможуть зробити. Тому можна просто хоча би трішки обмежити своє споживання м'яса – це вже малеееенька, але допомога.
16 / 17
Який головний крок варто зробити кожному з нас, щоб запобігти катастрофічній кліматичній кризі?
Сміття – це величезна проблема. Але глобальне потепління через викид понаднормових парникових газів – проблема набагато більша. Просто абстрактне піклування про довкілля тут не допоможе. Потрібні конкретні дії. Дослідники стверджують, що перший крок це – економія ресурсів та енергії. Вимикати світло, економити воду – це все прості кроки, до яких треба лише звикнути, а далі будете дивуватися, що раніше вам таке здавалося важким. Починаємо?
17 / 17
Що варто зробити з цим матеріалом?
Про кліматичну кризу начебто чули всі, але не всі розуміють, що це проблема кожного і що зачепить дійсно усіх. І нас, і вас, і он тих людей. Тому якщо є змога поширювати інформацію про глобальне нагрівання – будь ласка, поширюйте. Ви лідер думок, якщо свої думки висловлюєте. Робіть це!

Результати розіграшу

Цього разу розіграш призу та нагородження переможця пройде наживо на фінальній події проекту – 6 лютого, о 19:30 в Urban Space 500 (Київ, вул. Бориса Грінченка, 9). Саме тут, окрім нагородження, ви зможете зустрітися з нашою командою й такими самими розумними та кмітливими учасниками «Вигравайно», як і ви. Будемо раді бачити вас, вхід вільний. Для тих, хто не в Києві, ми обов’язково зробимо онлайн-трансляцію.

Список усіх, хто не припустилися жодної помилки у тесті, ви можете побачити нижче. Усьго тест на найважливішу тему сезону пройшли майже 600 людей. А відповісти правильно на всі запитання вдалося аж 74 розумникам. Вітаємо їх вже! 

Ольга Яцина, Каневська Олександра, Дегтярьова Дар'я , Юлія Ніколайчук, Сокол Марія, Антон Лобов, Катерина (...71), Арсен Малащук, Шилович Марина, Наталія Поліц, Поліна Виноградова, Щербина Сергій, Пузиренко Олександр, Андрей Николаев, Олеся Єрошкіна, Вікторія Скочко, Данило Павляк, Анастасія Гмирянська, Дмитро Бурак, Шевченко Олеся, Проноза Дар'я, Готра Анастасія, Митя Шельпук, Фельбаба Микола, Ольга Федченко, Володимир Чалчинський, Аліна Козачишин, Стеценко Анастасія, Павло Ябченко, Пешко Марина, Олександр Жуган, Марина Василівна, Фесюк Роман, Зінаїда Гимон, Олена Кочубеєва, Наталія Тарасенко, Ірина Шатунова, Мельничук, Олена Стебелецька, Савельєва Ірина, Проноза Сергій, Олег Сидоренко, Олена Постой, Олена Головатюк, Катерина (...57), Олександра Хмарна, Олексій Мішко, Латанюк Володимир, Довба Ольга, Анастасія (...79), Кузик Тетяна, Василь (...20), Анна Сідельнікова, Сідельник Анастасія, Олена Бондарчук, Інга Омельчук, Горяєва Ольга, Мiлена Бабiна, Ivan Korsak, Віта Шелупина, Тьопенко Юрій, Морозова Тетяна, Ірина Курдюкова, Морозова Галина, Пурас Юрій, Андрій Суслов, Надiя Юрікова, Юрикова Надежда, Ганна Анастасьєва, Лукашук Яна, Панфілов Ілля, Іван Сидельников, Яцина Ксенія, Жигуліна Лариса.




НА ГОЛОВНУ

Що таке Вигравайно?

Що
таке
Вигра
вайн
о?

«Вигравайно» – це проєкт інтернет-журналу Platfor.ma, який має на меті допомогти українцям нарешті розібратися в складних важливих темах. Проте зробити це із задоволенням та навіть винагородою. У цьому проєкті ми щомісяця будемо пояснювати важливі, але складні теми простою мовою, пропонуватимемо вам розібратися в них, а також пройти спеціальні тести. А серед тих, хто правильно відповів на всі запитання, ми розігруватимемо насправді круті подарунки. Це чудова можливість отримати винагороду за власний розум, увагу та допитливість.





«Вигравайно!» став можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю організації Platfor.ma та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.